Журналісти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії перевірили на собі, що таке заїзд на позицію для українських військових у нинішніх умовах – коли потрібно проскочити зону активності російських дронів у небі та імовірні засідки «ждунів» на землі. Саме тому пересування до позицій на бронетранспорті на фронті переважно припинилося. Військовим доводиться частіше ходити пішки та робити доставки за допомогою наземні роботизовані комплекси та БпЛА. Як відбувається логістика у «кілзоні» Покровська, Мирнограда і Костянтинівки – розповідаємо.
Під Покровськ – на броньовику
Пілоти БпЛА, які мають замінити екіпаж на позиції під Покровськом Донецької області, «вантажаться» у бронеавтомобіль. Їм належить проїхати через так звану «кілзону» – простір, куди легко дістають російські FPV-дрони.
Донбас Реалії супроводжують військових 20-ї бригади «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов» у цій ротації.
Переважну більшість шляху до точки посадки знімальна група долає під прикриттям «тунелю» з антидронових сіток. Подібним «тунелем», уже з бійцями та вантажем, їдемо й далі – у напрямку лінії зіткнення.
Цей простір треба якомога швидше проскочити.
На декількох поворотах, де авто вимушено стишує швидкість, бачимо уражені російськими дронами автівки: і бронеавтомобілі, і звичайні пікапи. На одній із ділянок шляху боєць на псевдо «Мальборо», який сидить поряд, вмикає екшн-камеру на шоломі.
Уражений російським дроном бронеавтомобіль на Покровському напрямку
«Головне – проскочити оцей поворот. Тут російські дрони-«ждуни» сидять у засідці, – пояснює, а потім кричить водієві: – Газ в підлогу, не підведи, ми маємо проїхати!»
У невелике віконце видно, що поля обабіч дороги встелені оптоволокном. Небезпечну ділянку проїжджаємо без пригод.
Проте ситуація для водія ускладнюється, коли заїжджаємо на вулиці розбитого населеного пункту (назву не вказуємо з міркувань безпеки).
«Знову щось упало. Тут я уже не проїду», – каже водій і прокладає інший шлях. А ми бачимо, що попереду після прильоту (імовірно, керованої авіабомби) справді немає проїзду: вирва на шляху і зруйновані будинки поряд.
Під покровом антидронових сіток: як захищають дороги у прифронті від російських FPV (фоторепортаж)
Під’їжджаємо до позицій. Поки бійці вистрибують із бронеавтомобіля та розвантажують речі – їх прикривають побратими зі зброєю, які уважно стежать за небом.
Частину вантажу звідси великими дронами доправлять до тих позицій, куди неможливо заїхати автомобілем.
Заїзд на транспорті нині – не така вже й поширена операція. І вкрай рідко броньовик довозить людей до самої позиції. Пішки українські військові зараз ходять від кількох – і до 10-20 кілометрів. Усе – через засилля FPV.
Мирноград: пробереться тільки НРК
Околиці Мирнограда. 13 листопада, на момент зйомки, місто вже перебувало у «дроновому оточенні» – горловина між краями «сірої зони» на мапі проєкту DeepState становила тоді трохи більше 2 км – цю відстань повністю контролюють ударні дрони.
Горловина завширшки у 2,4 км, до якої заїжджали НРК для забезпечення оборонців Мирнограда, ситуація на мапі проєкту DeepState станом на 13 листопада 2025 року
Декілька силуетів з налобними ліхтариками виринають з темряви, швидко підбігають до наземного робота, розвантажують його, емоційно жестикулюючи – опісля показують великий палець догори – та розчиняються у темряві.
Це захисники Мирнограда, яким робот доставив найнеобхідніше для утримання позицій. Завантажили і відправили усе бійцям побратими з батальйону ударних безпілотників «Корсар» 38-ї окремої бригади морської піхоти.
«У нас є візуальна комунікація з бійцями. Іноді хлопці настільки раді нас бачити, що хтось жестикулює особливо емоційно, хтось навіть танцює», – посміхається «Бас», боєць батальйону «Корсар».
Великий палець догори – так бійці реагують на появу в Мирнограді українських НРК з корисним вантажем
Станом на 9 грудня «сіра зона» на мапі DeepState уже повністю оточила Мирноград, проте наказу на відхід з міста його захисники не отримували, повідомив в ефірі «Суспільне.Студія» Сергій Окішев, спікер 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.
«На жаль, логістичні шляхи перебувають під вогневим та дроновим контролем ворога. Основне завдання Сил оборони України – розширити цей логістичний коридор… Зараз на це направлені основні зусилля», – зазначив Окішев.
Того ж дня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Мирноград не перебуває в оточенні.
В умовах, коли будь-що та будь-хто стає мішенню для російських дронів, основними постачальниками тут стали БпЛА та наземні дрони. Кожну місію наземного роботизованого комплексу ретельно планують: оператори вивчають розвідувальну інформацію, тримають зв’язок із підрозділами на шляху безпілотника.
«Бас» у пункті управління НРК батальйону «Корсар» 38-ї ОБрМП
«Ми маємо проїхати повз ворожі, а іноді – через ворожі позиції для того, щоби довезти цей вантаж, – описує реалії роботи «Бас». – Навіть якщо це евакуація «двохсотого», все одно це надзвичайно відповідальна місія. Загиблий побратим має потрапити додому».
Трапляється, що дорогою на наземного робота очікують у засідках російські дрони-«ждуни», керовані за допомогою оптоволокна. У таких випадках, каже «Бас», шлях для НРК «зачищають» БпЛА вже з неба.
«Такі апарати вже були колись виготовлені: це міжпланетні станції для дослідження Місяця, Марсу. Вони були призначені для того, щоб у максимально ворожому середовищі виконувати якісь завдання. Отже те, чим ми тут займаємося, – це військове відгалуження міжпланетних апаратів», – ділиться «Одіссей», який виконує бойові завдання у майстерні дронів батальйону «Корсар» 38-ї ОБрМП.
У цій майстерні вирішують завдання, від яких, серед іншого, залежить успіх місій: збільшують запас ходу за допомогою додаткових акумуляторних батарей; ставлять безкамерні колеса, щоби дрон справлявся зі складним ґрунтом; оснащують більшим кошиком для перевезення вантажу більшої ваги; додають електронні модулі та пристрої для розширення штатних можливостей; допрацьовують програмне забезпечення.
Тут є наземні роботи для перевезення вантажів, для розгородження доріг, а також – ударні НРК (до прикладу, НРК-«ждуни», що очікують на ціль у засідці, а також мінують, блокують дороги, знищують будівлі).
Вулиці Мирнограда з камери українського НРК
У майстерні розповіли, що такий ударний робот-«ждун» зупинив один із механізованих штурмів на напрямку Мирнограда. Українські бійці дізнались про місце та час штурму і створили робота, щоб зупинити колону російської бронетехніки. Начинений вибухівкою НРК перебував у засідці, коли його помітив один із російських саперів, який ішов попереду механізованої колони.
«Російський сапер дістав тротилову шашку, підпалив вогнепровідний шнур і кинув убік нашого НРК, – розповідає «Одіссей». – Робот поїхав у бік російського військового. Там було дуже багато вибухівки. Стався потужний вибух. Можна сказати, що бойове завдання ми виконали. Тому що механізований штурм того дня був відбитий».
Костянтинівка: пішки по 12-20 кілометрів
Під’їзди до Костянтинівки прикриті антидроновими сітками. Це дозволяє, хоч і не на сто відсотків, проте підвищити шанси на вдалу поїздку – така сітка може завадити FPV-дрону на радіокеруванні чи на оптоволокні.
Недарма такі тунелі стають мішенями для артобстрілів. А днями в соцмережах опублікували відео, як російський дрон випалює антидронові сітки над дорогами.
Російські дрони у Костянтинівці призвели до того, що ротації особового складу відбуваються пішки, розповідають у другій прикордонній комендатурі швидкого реагування «Щит» бригади «Помста» Держприкордонслужби України.
«Колись ми ходили на фронт кілометр-два, бо довозили ближче нас до фронту. А тепер хлопці ходять пішки по 12, а то й 20 кілометрів на позиції. Буває, що хлопці заходять на позиції чотири дні, а то й тиждень, а то й більше тижня – пішки», – поділився «Ізя», військовослужбовець прикордонної комендатури «Щит».
Інколи логістику здійснюють на легкому транспорті: квадроцикли, баггі, мотицикли. І знову ж – вулицями Костянтинівки пересуваються наземні роботи.
«Допомагають дуже сильно НРК – роботизована техніка, яка може вивезти піхотинця. Але це не так легко: НРК – це ціль номер один. На нього полюватимуть FPV-дрони, дрони-бомбери зі скидами. До прикладу, якщо відправити 10 НРК, то доїдуть 3 або 4», - зазначив «Ізя».
Російські війська цілодобово обстрілюють Костянтинівку та не полишають спроб просочитися до міської забудови, адже це місто є ключем для початку наступу на Слов’янсько-Краматорську агломерацію з півдня. «Сіра зона» мапи DeepState (станом на 17 грудня) вже охопила південно-східний район міста та упритул наблизилася до траси на Часів Яр та Бахмут.
«Противник застосовує вже знайому тактику «клешень»: намагається взяти місто в оточення та перерізати наші шляхи постачання. Переважно це штурми живою силою противника. Спроби інфільтрації є. Але вони надійно присікаються Силами оборони України», - зазначає Роман Балабойко, військовослужбовець «Щита».
Як це – долати шлях до Костянтинівки на транспорті – не раз перевірили на собі Донбас Реалії, коли вирушали на евакуацію цивільних зі співробітниками гуманітарної місії «Проліска».
А 8 листопада цивільний бус «Проліски», що вивіз десятки жителів, таки став мішенню російського дрона: кумулятивний снаряд прошив його від капота і до задніх дверей. Дивом вдалося уникнути жертв.
У Мирнограді, на Покровському напрямку та в Костянтинівці війська РФ просочуються малими групами піхоти та одночасно намагаються взяти під вогневий контроль шляхи постачання. Це їхня основна і відносно нова тактика, якщо говорити саме про малопомітну інфільтрацію. Армія РФ, за словами українських військових, не гребує для логістичних місій використовувати своїх же бійців, які переносять боєкомплект та харчі (їх називають «верблюдами» чи «мулами»).
У Силах оборони кажуть: в таких умовах застосування безпілотників та наземних роботів виходить у логістиці на перше місце.
У майстерні наземних роботів батальйону «Корсар» 38-ї ОБрМП
«Якщо порівнювати вагомість і чутливість втрати роботизованого комплексу і автівки з людьми, то, звісно, хай це буде якась технічна безпілотна система, – каже «Бас» із 38-ї ОБрМП. – Власне, тому безпілотні системи й існують, бо людей треба берегти».
Очільник Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що «Донбас є частиною Росії» і навіть поставив умовою досягнення миру те, щоб Україна вивела свою армію із території Донецької області. Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що Україна не віддасть Донбас, але потім припустив, що питання територій може бути вирішене на референдумі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мир чи війна: прогноз для України. Чи підпише Путін мирну угоду? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Страшно, але нікуди їхати»: у Костянтинівці серед руїн і вибухів далі живуть кілька тисяч людей ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія вимагає віддати Донбас без бою. Що на це відповідають на передовій? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Відступ і оточення? Що говорять про оборону Покровська і Мирнограда українські військовіОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.